тел.:   (044) 226-20-43
факс: (044) 279-10-39

адреса: м. Київ, вул. Хрещатик 7\11

E-mail:   uks@coop.com.ua -, JavaScript

газета ВІСТІ

пропозиції для бізнесу


Профспілки

Новини Укркоопспілки

05.07.2017

Ілля Гороховський: «Досвідом треба не тільки захоплюватися, а й запроваджувати»

Міжнародний день кооперації для українських кооператорів − той рубіж, коли підбиваються певні підсумки, а також визначається перспектива. Тим паче, що легше це зробити, оцінивши пройдений шлях іноземних колег. Адже споживча кооперація Україна − член світових та європейських кооперативних структур: Євро Коопу, Міжнародного кооперативного Альянсу, Кооперативів Європи та інших. Членство у цих структурах, контакти із колегами допомагають вітчизняним кооператорам не просто вивчати досвід роботи галузі у різних країнах, розуміти перспективи світового кооперативного руху, тенденції та принципи його розвитку. Ці контакти допомагають визначити напрями, якими треба рухатися українській споживчій кооперації, щоб і надалі залишатися повноцінним гравцем на економічних теренах держави − саме на цих тезах наголошував Голова Правління Укркоопспілки І.Л. Гороховський під час інтерв’ю «Вістям…», коли розповідав про те, як працює кооперація Фінляндії, із чим ознайомилися українська делегація під час візиту до фінського міста Тампере, де відбулося засідання Генеральної Асамблеї Євро Кооп.

Розмова із Іллею Леонідовичем вийшла далеко за межі тільки успішного досвіду Фінляндії…

− Фінляндія вражає багатьма моментами, − починає розмову Ілля Леонідович. − Приміром, як там ставляться до роботи, до навколишнього середовища, як серйозно думають про майбутнє.

Якщо поглянути на історію цієї країни, то розумієш, що у нас є схожі періоди. Ця країна тривалий час була у складі Російської імперії, пережила агресивний напад Росії у 1939-му. Але тоді 5-мільйонна Фінляндія вистояла проти величезного СРСР, відстояла свою свободу. Цей факт своєї історії фіни добре пам’ятають і пишаються ним. Але пройшов час і кооперація Фінляндії сьогодні має свої бізнес-інтереси у прикордонних регіонах Росії, зокрема у Санкт-Петербурзі. Я запитував у колег, чи ті сторінки історії не заважають тепер мати ділові стосунки із росіянами. На це отримав мудру відповідь: географію не зміниш, не може країна спакувати чемодани і переїхати в інший регіон, до інших сусідів. Треба вчитися жити із таким специфічним сусідом.

− А чи побачили ви схожі моменти у розвитку кооперації фінської і української?

− Сьогодні кооперація Фінляндії − надзвичайно потужна структура. Але так було не завжди. У 90-ті роки на фоні загальної економічної кризи у кооперації Фінляндії також виникли серйозні проблеми. Настільки серйозні, що навіть великі оптимісти говорили, що досить її реанімувати, давайте дамо їй спокійно вмерти. Щоб досягти сьогоднішнього рівня, кооператори Фінляндії пройшли через багато випробувань і проблем. З позицій сьогодення можна говорити про те, що із подібними проблемами зустрілися багато країн Європи. У тому числі й Україна. Але там, де їх вирішили − кооперація процвітає, де ні − її просто немає.

Мені настільки сподобався і зацікавив кооперативний досвід цієї країни, що я запросив колег із Фінляндії у серпні відвідати Україну. Хочу організувати зустріч із нашими керівниками споживспілок областей, іншими провідними фахівцями Укркоопспілки, щоб вони із перших вуст почули, як розбудовувалася кооперація Фінляндії і яких висот досягла.

− Що ж це за структура сьогодні?

− S-група − це бізнес-структура, створена корпорацією SOK. У свою чергу корпорація SOK утворена 20 кооперативами. За структурою кооперація має наступні напрями діяльності: продовольчі продукти і бакалія; заправки; банківські послуги; готелі та ресторани; універмаги та спеціалізовані магазини (промислова група товарів).

Наведу кілька цифр. Частка корпорації SOK на ринку роздрібної торгівлі − 47%, на ринку газових заправок − 80%, у корпорації понад 1600 магазинів, які дають товарооборот близько 8 млрд. євро. У споживчій кооперації Фінляндії є кілька форматів магазинів:

- магазини Призма – вони величезні, на кшталт наших найбільших гіпермаркетів;

- АВС-маркети складаються заправок, цілодобових торговельних комплексів, у якому є супермаркет, ресторан, фаст-фуд, стокові магазини, куди з універмагів ідуть товари за зниженими цінами;

- С-маркети формату супермаркет. А також інші формати, як от «Алепо», «Сейл».

Загалом обсяги діяльності S-групи сягають понад 11 млрд. євро, щорічний прибуток 350 млн. Оце масштаби!

Особливу увагу надають розвитку готельного бізнесу. Кооперація Фінляндії має 51 готель Sokos. Це сучасні чудові 3-4 зіркові готелі, а крім цього вони ще мають 8 готелів «Редсіон-Блю», які працюють за принципом франшизи. Також торгують аксесуарами для машин, сільськогосподарськими товарами, окремий сегмент діяльності − кооперативи з вирощування лісу й переробки деревини.

Ще одна надзвичайно важлива цифра − 3,7 мільйона фінів із 5-мільйонного населення країни(!) користуються картками лояльності в роздрібній мережі SOK, з них 2,3 млн. − є членами споживчої кооперації. Минулого року на премії та бонуси членам кооперативів виплатили майже 400 млн. євро.

Членство у кооперативній структурі − один із моментів, який кардинально відрізняє наші кооперації, член споживчого кооперативу повинен вирізнятися почуттям власника. За будь-яких умов! Тобто купувати товари в кооперативних магазинах, отже, голосувати своїми грошима за кооперацію, брати участь у кооперативному житті тощо. Так є у Фінляндії. У нас же про своє членство у споживчій кооперації часто згадують тільки тоді, коли мова заходить про власність. Таке однобоке відчуття власника робить однобокою і саму кооперацію. Загалом членство у кооперативній структурі − дуже цікава і показова річ. Адже якщо повернутися до витоків споживчої кооперації, то створювалася вона зовсім не для того, аби члена кооперативу зробити власником майна. А щоб покращити його можливості у сфері споживання: щоб він міг у своєму магазині придбавати кращі за якістю товари за кращою ціною. У нас же чомусь ці принципи перейшли в іншу площину.

− За рахунок чого, на вашу думку, кооперація Фінляндії досягла таких потужних показників?

− Там люди вчасно зрозуміли, що їхня сила − в єдності. Нам наводили такий приклад: у Фінляндії було багато власників невеликих ділянок лісу. Протягом кількох років тривала велика робота по об’єднанню роздрібнених лісових господарств в кооперативи. І зараз левову долю переробної продукції лісової промисловості дає кооперація.

Сьогодні основа успіхів кооперації Фінляндії в її об’єднанні і укрупненні. Ці два шляхи мають відбуватися паралельно. Бо, щоб об’єднатися, треба було пройти шлях укрупнення від великої кількості дрібних кооперативів до 20 потужних і міцних. Процес укрупнення пройшли більшість кооперацій Європи − Франція, Італія, Англія, Німеччина й інші. Як правило він був і складним, і болісним для всіх. Але там, де він відбувся, кооперація процвітає, а де ні − вона просто зникла з економічної мапи певної країни.

На жаль, ми у себе, в Україні, поки що впевнено на шлях об’єднання не стали. Маємо понад 2 тисячі юридичних осіб. Скажіть мені, де краща керованість, більш сприятливі умови для проведення реформ, де легше дійти спільної думки, спільних позицій – там, де 2 тисячі керівників, чи 20? Думаю, відповідь очевидна.

− Яким чином функціонує ось цей спільний кооперативний механізм у Фінляндії?

− Понад 1600 магазинів працюють як єдина мережа: із єдиною ціновою, асортиментною політикою та системою знижок. Всі постачальники із своєю продукцією змагаються на основі конкурентних переваг. Тобто ніхто нікому не може нав’язати якийсь товар, бо він подобається комусь особисто. Є група фахівців, аналітичний центр, де аналізують товар і роблять висновок, що він найбільш конкурентний. І тільки тоді він з’являється на полицях магазинів. У фінській кооперації намагаються використовувати прямі поставки, з мінімальною кількістю посередників. Усі 1600 магазинів проводять закупівлі через єдиний центр. До речі, там дуже успішно використовується так званий private label: можуть собі дозволити замовити, приміром, фірмі «Нестле» цукерки під своїм кооперативним брендом. І люди цю продукцію сприймають вже як кооперативний бренд. Але до всього товару виставляються дуже високі стандарти якості. Бо, вважають, що кооперативний товар завжди повинен асоціюватися із високою якістю і прийнятними цінами.

− Готуючись до нашої розмови, у матеріалах про кооперацію Фінляндії звернула увагу, що вони велику увагу приділяють ціноутворенню. А як знаходять баланс, щоб було і недорого споживачу, і собі не у збиток?

− Тут є певна дилема: якщо знижуються ціни, то, відповідно, зменшується і прибуток. Філософія ціноутворення наступна: прибуток, отриманий від продажу товарів, розподіляється між кооперативами, які є співвласниками бізнесу. Як вже зазначали: якщо ціна менша − менший прибуток, менше отримують кооперативи після розподілу. Втім, купували ж товар члени кооперативів за нижчою, ніж в магазинах конкурентів, ціною. Тобто все одно отримали вигоду. Там дуже уважно відстежують процес ціноутворення і нижче певного рівня не опускаються. Один із головних принципів торгівлі в кооперації Фінляндії так і звучить: наше постачання завжди ґрунтується на мережевому встановленні цін.

− Чи можете назвати інші принципи торгівлі, які, можливо, ми готові собі запозичити?

− Кожен принцип, за яким торгує кооперація Фінляндії, правильний і логічний. Звучать вони так:

- ми не продаємо наших торговельних місць постачальникам;

- ми не беремо товар будь-яких постачальників;

- ми управляємо викладкою в наших магазинах самостійно;

− ми не допускаємо жодної маркетингової діяльності наших постачальників;

- ми не дозволяємо представникам наших постачальників відвідувати наші магазини для бізнес-контактів з персоналом магазину;

- наша закупівельна ціна − завжди чиста ціна. І якщо постачальник пропонує нам знижку, то достатньо одного кліку на комп’ютері − і у всій мережі ціна на визначені товари знижена.

Якщо говорити про застосування цих принципів у кооперативній торгівлі України, то поки що у нас все робиться із точністю до навпаки. Заявляти про правильне їх використання зможемо, якщо пройдемо процес об’єднання. Я не бачу іншого, альтернативного шляху для розвитку торговельної галузі споживчої кооперації без створення кооперативної мережі, яка існуватиме не де юре, а де факто. До речі, об’єднання − один із ключових принципів Міжнародного Кооперативного Альянсу.

Переваги об’єднання в торговельну мережу очевидні. Думаю, мені б не довелося чути ось таких нарікань, коли приїжджаю на наші об’єкти на селі, що місцева влада дозволила понабудовувати магазинів і тепер вони створюють конкуренцію кооперативним. Але чому влада не повинна цього робити? Вона завжди зацікавлена у тому, щоб було більше послуг, з яких платитиметься більше податків. А що конкурувати поодинці важко, то це факт.

У наших вишах, починаючи із 90 років, вчать тому, що конкуренція дуже корисна для розвитку економіки, торгівлі, що вона дає можливість з’являтися на ринку новим товарам, підвищує якість послуг, знижує ціни. Але не говорять про головне − конкуренція це дуже жорстока річ, це не спосіб спільного існування, це боротьба за існування на ринку. У реальному житті конкуренція передбачає знищення конкурентів. Про це не прийнято говорити, але ми повинні про це пам’ятати. У нашому випадку, коли ми говоримо, що змушені вести конкурентну боротьбу, треба розуміти, що без реального об’єднання у торговельну мережу нас чекає не просто програш ми зникнемо з ринку. Отже тільки об’єднавшись ми зможемо отримати конкурентні переваги для роботи. Якщо магазини об’єднані в мережу, то за рахунок обсягів можна отримати нижчі ціни, вигідніші умови оплати товарів, маркетингові бонуси тощо. Тому, повторюю, іншого шляху, ніж об’єднання в торговельні мережі, для успішної конкуренції немає.

− Окрім об’єднання, як на мене, важливим є процес застосування в торгівлі сучасних комп’ютерних технологій.

− У Фінляндії величезна увага приділяється розвитку сучасних технологій. Там вважають, що все буде відцифровано вже до 2020 року. Фіни у цій сфері продумують усе до дрібниць. Там розуміють, що мобільний телефон стане основним для покупця, через який надаватиметься уся інформація, створюватимуться можливості для купівельних операцій. Наведу вам такий приклад. Я вже казав, що у структурі SOK є заправні станції. Клімат в цій країні холодний. Тож там продумали такий момент: коли людина у холодну пору року приїжджає на заправку, а виходити із машини не хочеться, то вона може скористатися додатком до мобільного телефону, з якого розрахується, не виходячи з машини. Ніби дрібниця, але ж скільки комфорту для клієнта!

− Іллє Леонідовичу, слухаючи ваші враження від побаченого у кооперації Фінляндії, розумію, що успішне майбутнє для української кооперації залежить від того, як і наскільки швидко вона зможе використати можливості для об’єднання ресурсів. Фінська кооперація із свого об’єднання витиснула максимум. Яка ж їхня стратегія на майбутнє?

− Вибудовуючи стратегію, там враховують зміни, які переживає людство. Мова про цифрову епоху, вразливу економіку, конкуренцію, демографічні зміни. Тому стратегія фінів базується на 4 аспектах:

1. Ми існуємо для наших клієнтів. Для тих, хто приходить і купує;

2. Ми постійно вдосконалюємось;

3. Ми несемо відповідальність за навколишнє середовище;

4. Ми працюємо рентабельно.

Також тут велику увагу приділяють роботі з молоддю, яка приносить нові ідеї, нове бачення, має свіжі знання. Адже сьогодні знання, за оцінками фахівців, застарівають кожні півтора року. На роботу в кооперацію Фінляндії не бояться запрошувати професійних і успішних менеджерів із інших бізнес-структур, прислухаються до їх порад.

Відчуваю, що в українській кооперації вже теж усвідомили: досвідом треба не тільки захоплюватися, а й запроваджувати. Наше майбутнє − в наших руках: або ми відпустимо ситуацію і все піде самопливом, або вийдемо на новий об’єднавчий рівень і досягнемо ще більшого, аніж інші розвинуті країни. Принаймні, всі передумови до цього маємо.